Стари́й Нови́й рік — Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). В XX і XXI століттях припадає на північ між 13 і 14 січня за григоріанським календарем(«новим стилем»). Після переходу на новий стиль Старий Новий рік продовжують традиційно неофіційно відзначати в деяких країнах.

Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання.

Посівання (засівання) — обряд в перший день Нового року за старим стилем, який збігається з християнським святом Василія Великого (це був архієпископ Кесарії Каппадокійської, що в Малій Азії; церковні джерела характеризують його як богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя). На Старий Новий рік — Василя, окрім служби в церкві, традиційно зранку ходили посівати посівальники-хлопчики, обсіваючи зерном оселі родичів, сусідів, знайомих. Посівальниками мають бути хлопчики, оскільки існує повір'я, що першим на Новий рік мав зайти в хату чоловік, щоб все було добре і в родині, і в господаря. Посівали зерном, в основному — житом,пшеницею. Першому засівальнику, як правило, приділялася особлива увага, тому зранку хлопці намагалися встати якомога раніше, щоб бути першим.

Всі засівальники отримують грошову винагороду, яку залишають собі або частину віддають на церкву.